Іван Франко — «Гімн (Вічний революціонер)», 1880
Style: Epic-lyrical Slavic-folk acoustic ballad, Warm male baritone/tenor, Fingerstyle acoustic guitar, soft strings, Tempo 72 BPM, Mood: brotherhood, courage, unity, uplifting, Clear Ukrainian diction, preserved rhyme and rhythm, Intro arpeggio: A minor → G → F → E minor, Voice soft on start, builds on rhymes; climax on “Ми йдемо разом, плечем до плеча”, Flowing, melodic, immediately engaging from first notes
V4.5-ALL
Вічний революціонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора розповився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою, Міліони радо йдуть, Бо це голос духа чуть.
