Здається: варто щось сказати — І хтось напевно нас почує. Та кожен має що шукати, І кожен щось своє будує. Ми виправляєм кожну фразу, Шукаєм для розмови час. А світ не спиниться ні разу, Щоб вислухати тільки нас. Яке кому діло? Ну й що із того? Не стане менш справжнім нічого твого. Хтось не почув, хтось не спитав — Та хіба сенс від цього пропав? У когось — власні перемоги, У когось — зовсім інший шлях. Перетинаються дороги, Та не лишаємось в думках. Не все робиться для оцінки, Не кожна справа просить слів. Та погляд відкриє відтінки, Яких ніхто ще не розгледів. Яке кому діло? Ну й що із того? Не стане менш справжнім нічого твого. Хтось не почув, хтось не спитав — Та хіба сенс від цього пропав? Ми теж не все навколо знаєм, І не для всіх у нас є час. А те, чого не помічаєм, Не стане меншим через нас. Сьогодні — жодного питання, Хоч було про що запитати. А завтра — таке ж мовчання, Коли вже є що показати. Яке кому діло? Ну й що із того? Не стане менш справжнім нічого твого. Хтось не почув, хтось не спитав — Та хіба сенс від цього пропав?
