Сталеві вітрила. Прохор і машини +

(Куплет 1 ) На мапі світу знову хмари і туман, Ми чуємо правду поміж рваних слів. Колись цей шторм здавався як обман, Але сьогодні це реальність наших днів. Годинник на вежі рахує за двох, У кожного в серці своя межа чи поріг. Ми ділимо нарівно все, що дав нам Бог, Збиваючи пил із втомлених ніг. (Приспів ) А ми розправляєм сталеві вітрила, А ми відрубаємо ворогу крила! Крізь холод і дим, крізь вогонь і бетон — Ми ріжемо разом цей горизонт! Ось наш маніфест, і наш вільний код, Це сенс, що гуртує великий народ. (Куплет 2) У вікнах замість скла — полікарбонат, Ми навчилися жити в системі нових координат. Хтось бачить фінал, ми кажемо: «Просто привал», Бо кожен свій фініш і старт обирає сам. Не треба ілюзій, не треба прикрас, Коли під ногами здригається грунт. Ми знаєм точно: цей час для нас, Не кАра, а шанс змінити все зараз і тут. (Приспів) А ми розправляєм сталеві вітрила, А ми відрубаємо ворогу крила! Крізь холод і дим, крізь вогонь і бетон — Ми ріжемо разом цей горизонт! Ось наш маніфест, і наш вільний код, Це сенс, що гуртує великий народ. (Куплет 3) Коли стихне гул і погаснуть вогні, Ми згадаєм тих, хто лишився в піснях. Та поки на фоні пожеж, у кожному дні, Ми робим історію в сталі, а не в словах. Світанок розріже нічну пелену, І світло проллється крізь бите скло. Ми виграєм цю велику війну, Щоб нашим дітям сонце зійшло. (Outro) Розправляєм сталеві вітрила. Ріжемо ворогу крила. Шанс на зміни...