Я відпускаю

[Intro] [arpeggiated clean electric guitar, subtle synth pads] [Verse 1] [female vocals enter] Ми починали, ніби в кіно, Де все по любові й назавжди одно. Я вірила в нас, як в останній свій шанс, А ти перевіряв, скільки витримає баланс. Я мовчки прощала, ламаючи себе, Ти плутав свободу зі словом «не треба». Тобі було можна усе без меж, А я йшла за тобою, не знаючи де У цій історії втрачала себе. І десь усередині тріснули ми, Коли я втомилась рятувати від війни Тебе, а не себе — ось у цьому весь зміст. Бо любов не повинна бути, як постріл навиліт. [Chorus] [full band enters, driving drums, synth bass] Я відпускаю без крику, без болю. Не тому, що слабка — просто досить вже цього. Ти був моїм домом, та став моїм штормом. Я вийшла із «нас», щоб знову стати собою. Я відпускаю, нехай без вороття. Все, що згоріло, не поверне життя. Ти був моєю главою, Та не став моєю долею. І я обираю себе, а не бій. [Verse 2] [drums drop out, guitar arpeggio continues] Ми були, мов полум'я — гарно, та пекло. Ти поруч — холодно, без тебе — нелегко. Я плуталась в почуттях: Де правда, де брехня? І кожне твоє «пробач» Було наче знову лезо ножа. Ти знав, що я поруч, І цим так уміло грав. А я щоразу знову Все спочатку починала. Та навіть у любові є межа й рубіж. Я вийшла із кола, Що болем стало мені. І знаєш, тепер Я не чекаю, не кличу. Не будую з власного болю Для себе в'язницю. Ти був моїм уроком, А не покаранням. Тепер я для себе І сила, і знамення. [Chorus] [full band, orchestral string pads] Я відпускаю без крику, без болю. Не тому, що слабка — просто досить вже цього. Ти був моїм домом, та став моїм штормом. Я вийшла із «нас», щоб знову стати собою. Я відпускаю, нехай без вороття. Все, що згоріло, не поверне життя. Ти був моєю главою, Та не став моєю долею. І я обираю себе, а не бій. [Outro] [music softens, guitar fades] Якщо одного дня ти згадаєш мене, Запам'ятай не біль, а те, Як я пішла. Не в сльозах. Не в крику. Не в ролі слабкої. А тихо. Красиво. З любов'ю до волі.