МИ НЕ ПІДНІМЕМ БІЛИЙ СТЯГ (Клавдія Дмитрів)

Війна лютує вже роки, У власній крові потопаєм, У МИР торуємо стежки́, Та білий стяг не піднімаєм. За що ж тоді загинув цвіт? За що продовжують вмирати? Хай очі вже розплющить світ І перестане нас повчати. Не піднімем ми білий стяг, Бо стяг Вкраїни - синьо-жовтий, Ми всі прямуєм до звитяг, Хоч шлях важкий і дуже довгий. Не програє́мо ми війну Й здаватись наміру не маєм, І чуть не хочем сатану, Бо перед Богом приклякаєм. Хай білий стяг підніме той, Хто йде на нас роки війною, В нас не один поліг герой, Який на захист став до бо́ю. То ж очі хай розплющить світ І жахи Буч побачить! Вбивають нас вже десять літ, Та білий стяг ми не піднімем!