Це — я. Обережно! Я зачиняю двері. Твій смак відтепер — Не насолода для мене. І кожен вірш — Як день у самоті. Я бачу: я чекав Кольорові сни. Голос, Голос. Я відчуваю те, Чого лишився колись. Вітер, Небо — Я чую його скрізь, Скрізь. Я — тінь сміття, Це наче диво, мов пісні. Я скрізь, я завжди — Це déjà vu veritі. Я ледь не торкнувся Відвертості слів. Я навіть не пам’ятаю Того чім жив. Голос, Голос. Я відчуваю те, Чого лишився колись. Вітер, Небо — Я чую його скрізь, Скрізь.
