[verse 1] Злама́ймо сво́го спо́кою кано́ни, Спалі́м до сво́го спо́кою мости́. Візьмі́м на пле́чі небо, що дано́ нам, Щоби́ його́ по сві́ту рознести́. [chorus] Хай бу́де всім і ра́дісно, і су́мно Зачу́ть висо́тний дих його́ вітри́л. …Несі́м для днів прозо́рість світлоду́мну, Для вечорі́в — розма́й черво́них крил. [verse 2] Несі́мо для світань блаки́тні ме́ва, Несі́м для но́чі зо́ряні плащі́. Точі́м на плечі людям і дере́вам Із то́го не́ба со́нячні дощі́. [chorus] Хай бу́де всім і ра́дісно, і су́мно Зачу́ть висо́тний дих його́ вітри́л. …Несі́м для днів прозо́рість світлоду́мну, Для вечорі́в — розма́й черво́них крил. [outro] Точі́м із ньо́го бурі буйнові́йні, Пуска́ймо ди́во-пта́хом із руки́… Лиш рознести́ його не пожалі́ймо, А то безба́рвним ста́не І важки́м.
