Леся Українка – La

[instrumental introduction] Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі, Та ще бо лунають, як перше лунали, Веснянки чудові дівочі. Ще маревом легким над нами витає Блакитна весняная мрія, А в серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка – надія. На крилах фантазії думки літають В країну таємної ночі, Там промінням грають, там любо так сяють Лагідні веснянії очі. Там яснії зорі і тихії квіти Єднаються в дивній розмові, Там стиха шепочуть зеленії віти, Там гімни лунають любові. І квіти, і зорі, й зеленії віти Провадять розмови кохані Про вічную силу весни на сім світі, Про чари потужні весняні. Я вірю в ті чари, я вірю в ту силу, Бо серцем я їх почуваю, Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю. [end] [end]