Song Cover Image

Динамична гармонія

Гармонія народжується В спокої Але найбільший галас здіймає власне «я». У цілковитій тиші. Я. І я. І знову — я. Я просто втомився. Мені б відпочити. Без зайвих бажань. Без напруги. Природно. Я можу. Я знаю. Я майже… Та ГОДІ!!! Об’єм — у кубічних. А звідки там метри? Якщо я помножу себе сам на себе — То скільки мене поміститься в мені? Я не розумію! Я сам це собі пояснив! Мені б відпочити від власного «я». Я знаю: думки не потрібно тримати. Їм можна дозволити просто піти. Та щойно я пробую не заважати — Вже мушу їм вихід негайно знайти. Гармонія… Я все зрозумів! Я прийняв! Я готовий! Я навіть до власної злості прихильний! І навіть зізнавшись собі в невдоволенні… Воно мною цілком задоволене! А Я — НІ!!! А легше не стало. АААААА! Фальш не сховаєш у гордій поставі! Я в позі лотоса На бочці із порохом. Ахаахахах! Я злюся. І злюся на те, що я злюся. А потім із власної злості сміюся. Я навіть прийняв, що мені неспокійно. Але ж і прийняти потрібно спокійно! АААААА! Без зайвих зусиль я зусилля докладу. Без жодних бажань забажаю спинитись. Я так бездоганно себе відпускаю, Що вже не знаходжу, за що ще вчепитись! І знову — За думку про те, як спинитись. Я усе розумію… Я сам це собі пояснив. Сам собі. Я можу побути собою… Гармонія — не нерухомість! Я можу побути собою, Не ставши взірцем спокою. Гармонія — не нерухомість! Гармонія — не нерухомість! Я можу побути собою, Не ставши взірцем спокою. Гармонія — не нерухомість! Я. І я. І знову — я. Всі мої «я» на місці!!!