Як перший пелюсток весни

Як перший пелюсток весни — Ваш променистий лист. І знов, і знов в казкові сни Ці дні перелились. І знов веселий вітер п’є Цей вогкий дух землі, І серце збуджено моє Сплітати циклі літ. І час настав. І сталось вічне. Співали весняні вітри. І квітень під снігами січня Ту зустріч подихом зустрів. Які ж наворожили зорі, Що два життя в людській імлі Побачать віддалі прозорі, Розквітнуть казкою землі? Який же янгол зореокий З нічних небес на нас вказав, І Бог забув про синій спокій, І в вічність нас заколисав! І розійшовся, і розтанув Цей бідний світ земних пустинь: З-за міжпланетного туману Безсмертя засквозила синь. Й не знаю вже: ці очі вічні — Чиї? Коханої? Сестри? Ось квітень розцвітає в січні, Співають весняні вітри.