Вовкулаки

[Intro] [Verse 1] За кремлівськими стінами щур облізлий та старий Прагне крові на долонях та страждання навкруги. Він збирає на болотах щось подібне на тварин. Тягне нечисть за собою кайдани і ланцюги. Суне та орда по степу, виють тварі та скулять, Сірий попіл замість саду, чорні хмари та туга, Чисті ріки повні крові, їх ці нелюди труять. Та невдовзі вийде сонце в синім небі на лугах. [Chorus] Українські вовкулаки рвуть в шматки свинособак! Кожен має норов крутий і вартує сто вояк. В шерсть кошлату зануряють металеві пазури Та по степу розкидають гнилі нутрощі жмурів! [Verse 2] Верещить облізлий щур у кремлівському кутку Нагороджує смертями недолугих посіпак. Царство тоне у багнюці, навкруги гнилий смуток. А останні щура мізки доїдає лють сліпа. Вдобрюють чужинці святу землю на розквіт, Щоб над жовтими полями вийшло сонце межи хмар, Щоб в блакитне небо чисте посміхався дивний світ Бо покладено багато душ безвинних на вівтар. [Chorus] Українські вовкулаки рвуть в шматки свинособак! Кожен має норов крутий і вартує сто вояк. В шерсть кошлату зануряють металеві пазури Та по степу розкидають гнилі нутрощі жмурів! [Outro] [End]