
Kovalenko Ivan (1919–2001) was a Ukrainian poet , a dissident, a political prisoner of Soviet times, and a teacher. In 1972 he was arrested during the wave of repressions targeting the Ukrainian creative intelligentsia. His lyrical poems deserve particular attention — refined, melodic, and filled with profound philosophical meaning. ********** Іван Коваленко Край дороги... Край дороги, у пилу зарита, В колії без світла і тепла, Стоптана, скалічена, побита, Квітка піднялась і розцвіла. Там її колесами давили, У багно вминали каблуком. Скільки ж треба мати тої сили, Щоб розкритись чистим пелюстком! Тож частіше ти ходи лугами, У природи силу віднайди. Коли втопчуть в бруд тебе ногами, Піднімися, встань і розцвіти! 1958. Боярка ---------- Au bord d’un monde qui t’oublie sans lumière, Dans une ornière, coincée dans la misère, Piétinée par les regards trop sévères, Mais t’as gardé une étincelle dans la terre. Ils t’ont brisée sans même voir ta couleur, Ils ont marché sur tes rêves et tes heures, Mais sous la boue battait encore ton cœur, Et dans le noir t’as cultivé ta lueur. Et même écrasée… tu respires encore… І навіть в пітьмі… ти знаходиш опору… Коли втопчуть в бруд тебе ногами, Не мовчи — крізь біль іди вперед. Навіть з зламаними пелюстками Ти проб’єшся знову до небес. Піднімися — хай земля тримає, Розцвіти — нехай побачить світ, Що навіть там, де смерть чекає, Народжується новий цвіт. 🌿 Край дороги, де ніхто не бачить, Де надія тихо в землю впала, Ти мовчала… але це не значить, Що душа твоя уже пропала. Тебе тиснуть — ти стаєш міцніша, Тебе топчуть — ти ростеш крізь біль, Бо у серці є вогонь сильніший, Ніж цей світ, холодний, як камінь. Скільки сили в тих, кого ламали, Скільки світла в тих, хто був в пітьмі, Ти не жертва — ти той, хто встає далі, Навіть коли падає на дні. Relève-toi… respire encore… Піднімися… ти жива… Épanouis-toi… / Розцвіти… Коли втопчуть в бруд тебе ногами, Піднімися, встань і розцвіти! Навіть з зраненими пелюстками Ти навчишся знову жити й йти. Une fleur… ne demande pas la permission… elle pousse… malgré tout…

