Гімн богині Артеміді та її птахові — Перепілці (1 ver.)

О, Артемідо світлоноса, пані гір і хащ, Діво мисливська, вільна, як вітер нічний, Ти крокуєш стежками, де не ступає місто, Де серце природи б’ється без кайданів і стін. Срібний твій лук натягнутий тишею лісу, Стріла твоя знає міру і час. Ти — захист диких, ти — суд без люті, Ти — подих свободи для кожного з нас. Поруч з тобою — перепілка мала, Швидка, як імпульс землі живої. Вона знає шлях між травами й тінню, Де сила — в русі, а мудрість — в увазі. Її голос — знак пробудження поля, Її крок — невидимий танець трав. Вона не летить високо над світом, Та чує його глибше, ніж той, хто панував. О, Артемідо, бережи дикі межі, Непорушні кола лісів і вод. Навчи нас ходити легко і пильно, Не ранячи землю, де кожен — народ. Хай цей гімн лунає під місяцем повним, Серед кроків ланей і шелесту зір: Слава Артеміді — володарці волі, І перепілці — її земний орієнтир.