[intro] [verse 1] Якщо в коханні не везло вам, Та не сумуйте — це не лихо. А долю проклинати — срам, Вона для всіх — єдина втіха. МинЕ ще літо не одне, І посміхнеться вам кохання. Надія помира остання, Не забувайте і про це! Надія помира остання, Не забувайте і про це! [chorus] На жаль, думкАми багатіє Не буду натякати, хто. Від сорому не червоніє Хіба ж калина за вікном. [verse 2] Надію радість принесе, Кохання, може, повернЕться, Миттєвість щастя промайне, Доля нарешті посміхнеться. Й думками можна багатіти, Й у мріях тішити себе, Від щастя вмить зашаленІти, Коли кохання з ніг зіб'є! Від щастя вмить зашаленІти, Коли кохання з ніг зіб'є! [chorus x2] На жаль, думкАми багатіє Не буду натякати, хто. Від сорому не червоніє Хіба ж калина за вікном. [solo violin] Серце згорає від кохання А попіл вітер рознесе Надія помира остання, Запам'ятайте Ви про це! [end]
0/500