А тяжко, що не поруч ти, Моя душа до тебе лине, І у вітер і в осінній дощ, Про тебе думати не кину. Я вірю, що настане день, Коли тебе я знов зустріну, До серця ніжно пригорну, Свою любов, свою єдину. Свою одну, що так потрібна, До болі рідну так мені, Без тебе знай, що я загину, Без тебе не життя а тінь. І не зважаючи на все, На тебе завжди я чекаю, Хай вітер поцілунок принесе, Тобі одній, що так кохаю.