Синьоокі чебреці – Дмитро Луценко

Над лугами неозорими Проглягли стежки в росі. А кругом цвітуть узорами Синьоокі чебреці. До кохання, До зітхання Пахнуть сонцем чебреці. І сама того не відаю, Що хвилює жар сердець – Чи любов моя завітная, Чи п’янкий отой чебрець? Чи кохання, Чи зітхання, Чи п’янкий отой чебрець? Над лугами неозорими Снігом грають вітерці. А в душі цвітуть узорами Синьоокі чебреці. До кохання, До зітхання Пахнуть сонцем чебреці.