Ще не час. Прохор і машини +

Куплет 1 Ніч ковтає світло вітрин, Місто мовчить під дощем. Я йду туди, де не треба слів, Де можна лишитись ніким і ні з чим. Тіні лягають на мокрий асфальт, Кроки звучать, як струна. Світ обіцяв нам тисячі правд, Та знову лишилась одна. Приспів Ще не згас вогонь в очах, Ще не зникла сила в словах. Крізь холодний дим і крізь час Легенда знов відродиться в нас. Коли темнота змиє слід, Коли стане попелом світ, На краю зими, серед імли, Ми побачим початок весни. Куплет 2 Час розкидає уламки доріг, Стелить під ноги пил. Я не шукаю чужих берегів, Я просто хочу, щоб мій не зник. Хай за спиною гуде гроза, Хай все летить шкереберть. Ми пройдемо крізь попіл і страх, Щоб знов надурити смерть. Приспів Ще не згас вогонь в очах, Ще не зникла сила в словах. Крізь холодний дим і крізь час Легенда знов відродиться в нас. Коли темнота змиє слід, Коли стане попелом світ, На краю зими, серед імли, Ми побачим початок весни. Фінал Ще не згас... Ще не час... Слід не змиє...