Смерті плач

[Куплет 1] Горе війни — це смерті плач, Невтішне і життя було. Зганьбити вирішив палач З мерзотним іменем пуйло. Запхав своє смердюуче рило — Все полетіло шкереберть. І враз болотом засмерділо, Безглуздо завітала смерть. Зненацька, грубо, агресивно, Незграбно, дико — що не дивно. Всім навкруги мізки промив І впарює свій руzzкій мір. Що жити краще у болоті, В ньому спасіння від війни. І лиш у них такий є спосіб Найкраще бити «ворогів», Які обожнюють свободу, Своє життя, свого народу. [Куплет 2] Не сталося чого хотіли На опір звісно не чекАли Пішло далеко не за планом — Під страхом божим чи дурманом. Наклав болотяний в штани, І не второпав, що робити Чи далі йти, чи зупинитись — Став нервуватись, скаженіти. Хіба що смерть свою відчув, Занервувався, почав злитись. Поліз в минуле й припізнився, Бред йолопа ніхто не слуха Давно вже не заходить в вуха Й почав лякати всіх навколо, Що може світ зітерти в порох… Вже кожень дурень зрозумів — Болота цааааааар- осатанів. [Куплет 3] З очей зникаала сарана Отримавши на стусана Забрала всіх чортів земля Бо в пеклі місця їм нема А коли ж сонечко пригріє, Болото висушить нарешті. А чорнозем - оті безсмертні Гноєм степи сиві укриють. Який розтане від морозу — Вже незалежно від прогнозів Розквітне матінка Земля, Світ повернеться до життя [Фінал / Приспів] Вже запанує дух свободи І згинуть вороги-потвоори, Повітря стане ще чистішим. А Народ стане розумнішим Не на часи.... а на вікиии, Щоб пам’ятали покоління, Вклонившись до землі сумлінно Всім тим, хто боронив свобОду! [ музика] Щоб... пам’яталиииии…. на... вікииииии... [end]