Song Cover Image

Так жалісно мелодія звучала,

[instrumentale interlude] Так жалісно мелодія звучала, сотні очей світились в темноті, він лічить душі дівчинка сказала і мило усміхнулася мені, а руки ніби холоду не знали, мелодія закралася в серця, як посмішка холодна оживала, як плакала зворушена душа.. А музикант вдихнув на повні груди, мелодію життя свого зіграв, а дівчинка з мішечком межи люди, хто скільки міг від себе відірвав. І притулилась батькові в коліна, він теплою рукою обійняв, ще півгодинки люба, моя рідна, і ніжно він дитя поцілував. У матері сиділа на колінах і слухала мелодію оцю, а мати зачаровано гляділа на батька й посміхалася йому, а потім за столом була вечеря, і казка навівала дивні сни, і мати щось на вушко шепотіла - мелодію душі лиш зберегли.. Гітара свою душу віддавала, які були чарівні голоси, мелодія серця чужі ласкала тепло її лишалось назавжди… і стихло все, і пасмурно в кімнаті, гітара пригорнулась ніби спить, отам в куточку там сиділа мати, струна ще теплим подихом тремтить... Так жалісно мелодія звучала, сотні очей світились в темноті, він лічить душі дівчинка сказала і мило усміхнулася мені, а руки ніби холоду не знали, мелодія закралася в серця, як посмішка холодна оживала, як плакала зворушена душа.. [instrumentale interlude]