За кожен світанок, за кожне село, Щоб більше ніколи тут зло не цвіло. Тримає він стрій — бо таким є наказ, Простий українець — надія для нас. Крізь попіл і дим, крізь вогонь і туман Для ворога стане пекельний капкан. Простий українець на своїй землі — Це щит для родини й всієї сім'ї В багнюці всі руки, пісок на губах, Стомлений погляд із гнівом в очах. Життя захищає надійний бліндаж — За рідну країну, за кожного з нас. Пішов воювати на Схід, на Донбас, Колишній цивільний — тепер мов спецназ. І втома, і бруд — йому не біда, Лиш мріє про день, коли стихне війна. Не зрадив присягу солдат ЗСУ Із ворогом бився в нерівнім бою, Стояв до кінця за країну свою. Щоб жили ми всі у мирнім краю. За кожен світанок, за кожне село, Щоб більше ніколи тут зло не цвіло. Тримає він стрій — бо таким є наказ, Простий українець — надія для нас. Крізь попіл і дим, крізь вогонь і туман Для ворога стане пекельний капкан. На своїй землі він стоїть як стіна — Це щит для країни від всякого зла.
