пам'ятаю у школі говорили нам про пари́ж про політ ми чули такі́ дива́ це тому що над да́хами ти пари́ш та ще й дассе́н проспіва́ в єлісейських полях нам чувся шанс не було в нас жоднісінького гроша може, вирветься хтось із нас на свободу жива душа хоч колючим дро́том шкіру зрива вийшло прорвалися щастя що проповзли більшість вже не пам'ятає зла десь шляхи сталевою колю́чкою знов заросли десь іржа у землю пішла ніколи б не хотіла повернутися там і води не випити різка́ й густа у молоді роки безглузді міста у портфелі шкільному чекає імла та дассе́н співа та браса́нс співа та французькою в небі летять слова неважливо що в зошиті най він порвись тут повітря тут воля париж дивись