[КУПЛЕТ 1] Я тебе ще не знаю. Ти мене теж не знаєш. Ти проходиш крізь площу, на годинник поглядаєш. Але раптом ця пісня зупиняє твій крок. Ти всміхаєшся трохи — і між нами вже місток. Звідки ти? Неважливо. Якою мовою сниш? Розкажеш потім. Спочатку дай руку. Бо музика вже почалась. [ПРИСПІВ] Караоке на Майдані! У Кракові, на Ринку Головному! Під Адасем немає незнайомих — заспіваймо цю пісню по-новому! Караоке на Майдані! Україна, Польща — голос дай! Якщо поруч хтось стоїть самотній — усміхнися й до танцю запрошай! [КУПЛЕТ 2] Може, за десять хвилин ми розійдемось назавжди. Може, зустрінемось завтра. Може, станемо друзями ми. А може, двоє сьогодні поглянуть одне на одного так, що через багато років згадають цей краківський знак. Так починаються історії: не фанфарами, не великими словами. Одним: «Привіт». Одним: «Потанцюєш зі мною?» [BRIDGE] Нам дали різні мови, але сміх перекладати не треба. Нам дали різні дороги, але всі вони проходять під одним небом. Тож якщо ти сьогодні тут — не будь чужим. [ПРИСПІВ] Караоке на Майдані! У Кракові, на Ринку Головному! Під Адасем немає незнайомих — сьогодні ми співаємо одному!
