[Verse 1] Ти лишила чашку біля вікна, На її краю заснула весна. Я торкаюсь ручки — вона ще тепла, Наче ти на мить у кімнату зайшла. Твій зелений шарф на спинці стільця, Пахне дощем і дорогами в нас. Я не вмію вчасно сказати просте: Коли ти далеко — усе не те. [Chorus] Ти моя тиша серед гучних доріг, Мій теплий дім, де б я не був. Якщо між нами ляже сніг, Я все одно до тебе дійду. Ти моя правда, мій тихий берег, Моє «залишся» без зайвих причин. Я бережу твої недомовки, Наче листи, що сховав до весни. [Verse 2] На старій зупинці скрипить ліхтар, Ти смієшся тихо — і тане сніг. Я ловлю слова, що губить трамвай, І ховаю їх у кишені пальта. Ми не обіцяли, що буде легко, Та твоя долоня знайшла мою. Якщо я мовчу — це не відстань, Просто серцем повільно кажу: [Chorus] Ти моя тиша серед гучних доріг, Мій теплий дім, де б я не був. Якщо між нами ляже сніг, Я все одно до тебе дійду. Ти моя правда, мій тихий берег, Моє «залишся» без зайвих причин. Я бережу твої недомовки, Наче листи, що сховав до весни. [Bridge] Коли світанок торкнеться шибки, І місто знову покличе в путь, Залиш мені світло у коридорі — Я знаю дорогу, я знаю маршрут. [Chorus] Ти моя тиша серед гучних доріг, Мій теплий дім, де б я не був. Якщо між нами ляже сніг, Я все одно до тебе дійду. Ти моя правда, мій тихий берег, Моє «залишся» без зайвих причин. Я бережу твої недомовки, Наче листи, що сховав до весни. [Outro] На її краю заснула весна. Твоя чашка чекає біля вікна.
