
У твоєму домі є кімната, куди ти не заходиш. Там немає дзеркал. Там немає вікон. Але щоночі... хтось важко дихає під підлогою. Ти шиєш обличчя із білого шовку, Привітна усмішка. Завчений жест. Ти — світла фігура для денного натовпу! Бездоганна роль. Ідеальний текст. Але щойно ти гасиш у спальні світло... Твоя власна тінь відповзає від стін! Вона має твій голос! Вона знає твій гріх! Вона дивиться знизу. Спустися в підвал! Відкрий ці двері! Там древній океан і забуті химери! Кого ти ховав у глибокій воді? Цей темний двійник — це і є справжній ти! Танцюй! Зі своєю тінню! Танцюй! Зі своєю тінню! Ми всі п’ємо з одного колодязя. На самому дні — коріння одне. Ти думаєш, сни — це твоя фантазія? Ні. Це прадавній міф пожирає тебе! Там блазень і цар. Там монстр і дитя. Вони грають тобою усе життя! Ти кричиш: "Це не я! Я не монстр, я святий!" А тінь надягає твоє ж лице... Ти б'єш по дзеркалах! Але з кожних уламків... На тебе дивляться тисячі пращурів! Спустися в підвал! Відкрий ці двері! Там древній океан і забуті химери! Кого ти ховав у глибокій воді? Цей темний двійник — це і є справжній ти! Танцюй! Зі своєю тінню! Танцюй! Зі своєю тінню! Збери себе з уламків. Прийми свого монстра. Інакше він... ...зжере тебе зсередини.

