Les fleurs refleurissent

Tous les matins vers neuf heures Elle sort avec son arrosoir Elle traverse le tas de briques Sans même le regarder La maison n'a plus de toit Les fenêtres n'existent plus Mais les tulipes au fond du jardin Sont encore là elles aussi Quelqu'un lui dit : "Pourquoi rester ?" Elle hausse les épaules Elle arrose ses fleurs Comme hier Elle arrose ses fleurs Sans rien dire La guerre est là Le jardin aussi Alors elle arrose ses fleurs Le facteur ne passe plus Le café a fermé depuis longtemps Le chien du voisin vient parfois Dormir près du rosier blanc Les sirènes coupent l'après-midi Puis le silence revient Elle attend que la terre boive Et rentre quand il fait nuit Quelqu'un lui dit : "Pourquoi rester ?" Elle regarde les fleurs Elle arrose ses fleurs Comme hier Elle arrose ses fleurs Sans rien dire La guerre est là Le jardin aussi Alors elle arrose ses fleurs Une feuille tombe Puis une autre Le vent passe C'est tout Elle arrose ses fleurs Comme hier Elle arrose ses fleurs Sans rien dire La guerre est là Le jardin aussi Alors elle arrose ses fleurs Elle arrose ses fleurs Comme hier ------------------------- Щоранку близько дев’ятої Вона виходить із лійкою. Проходить повз купу цегли, Навіть не дивлячись на неї. У будинку вже немає даху, Вікон більше не існує. Але тюльпани в кінці саду Усе ще там, як і раніше. Хтось каже їй: — Навіщо залишатися? Вона лише знизує плечима. Вона поливає свої квіти, Як учора. Вона поливає свої квіти, Не кажучи ні слова. Війна тут, І сад теж. Тож вона поливає свої квіти. Листоноша більше не приходить. Кафе закрилося вже давно. Собака сусіда інколи приходить Поспати біля білого трояндового куща. Сирени розривають післяобідню тишу, А потім знову повертається мовчання. Вона чекає, поки земля нап’ється води, І повертається додому, коли настає ніч. Хтось каже їй: — Навіщо залишатися? Вона дивиться на квіти. Вона поливає свої квіти, Як учора. Вона поливає свої квіти, Не кажучи ні слова. Війна тут, І сад теж. Тож вона поливає свої квіти. Падає один листок. Потім ще один. Проходить вітер. І все. Вона поливає свої квіти, Як учора. Вона поливає свої квіти, Не кажучи ні слова. Війна тут, І сад теж. Вона поливає свої квіти, Як учора. Вона поливає свої квіти, Не кажучи ні слова. Війна тут, І сад теж. Тож вона поливає свої квіти. Вона поливає свої квіти, Як учора.