Гей, по горі, по високій голуби літають

Гей, по горі, по високій голуби літають, Я гаразду не зазнала, літа си минають. Не зазнала, не зазнала та й не буду знати, По чім же я літа свої буду споминати? Ци я в’їла, ци я впила, ци-м красно ходила? Кілько моїх тих розкошів, що-м си набідила. Ой маю я два волики, обидва сивенькі, Та як сяду та здогоню літа молоденькі. Здогонила літа свої на кедровім мості: – Ой вернітьси, літа мої, хоть до мене в гості. – Хіба ми би дурні були, розуму не мали, Щоби ми си до старої назад завертали. Та як же нам добре буде, ми тя нагадаєм, А як же нам та й зле буде, ми тя занехаєм.