До біса красива (Іван Блиндюк)

Застигну, буває, в картину німу, Хоча це мені не властиво, Застигну й дивуюся, віри не йму, Яка ж ти до біса красива. Розпінена хвиля, травневий бузок, Свіча, що ніколи не гасне. Усе в тобі, наче пастельний мазок, До біса, до біса прекрасне. Немов тебе скульптор із глини зліпив, Немов тебе вимовив ритор. Застигну й дивлюся, дивлюся без слів. Ну що за диявольський витвір? Солодка миттєвість, спонтанний інтим - Отак-от покірно стояти. Мовчи, я любуюсь, я вражений тим, Яка ж ти до біса пиздата.