
Декорації з картону, на сцені знов фальш, Ми малюємо сонце, коли світ іде в марш. За лаштунками драма, а в залі — слова, Це театр ілюзій, де правда мертва! Тишу розриває відвертий мотив, Ти шукаєш світло - не бачучи див. Через біль і втому, через кожен бар'єр, Голос, що зриває - свій крик тепер. Слово як зброя, а правда - як гарт, Кожен новий день - це ризикований старт. Не сховати втомлених очей від дзеркал, Коли власна правда пробиває обвал. Декорації з картону, на сцені знов фальш, Ми малюємо сонце, коли світ іде в марш. За лаштунками драма, а в залі — слова, Це театр ілюзій, де правда мертва! Там будують замки з солодких обіцянок, Де напевно знають, який буде ранок. Казка про велич у сірій імлі, Де закриті вікна й згасають вогні. Софіти засліплюють, щоб зникла межа, А власна брехня гостріше ножа. Золотий фасад на руїнах стоїть, Та порожня сцена не замінить цю мить. Декорації з картону, на сцені знов фальш, Ми малюємо сонце, коли світ іде в марш. За лаштунками драма, а в залі — слова, Це театр ілюзій, де правда мертва! там правда мертва!.. вся правда мертваааа!... (по мотивам https://kolo.media/2317 )

