Charms of the Night (1904) - Oleksandr Oles'

Right now, Russia is committing genocide in Ukraine, bombing cities and leaving millions without heat, water, or power in bitter cold. °°°°°°°°°°° Mocking, weeping nightingales Beat the drums of songs in their chests: "Kiss, kiss her lips, kiss the lady, -- There will be no youth again! Don't worry about what will be there, Whether oblivion or betrayal: Spring comes to face you, Spring is now your gay friend. For one moment, put away your Sadness, thoughts and misery -- And the current of your own soul Flows into the roaring sea. Seize the fleeting moment of life! Charm yourself, get drunk, savor Amid dreams and forgetfulness Fall in love with indulgence. Behold, the entire earth shivers In the warm embrace of night, A leaf soughs briskly to the flowers, A stream chatters to the grass. The stars reflect in the water, Mists travel toward the clouds... Here flow the thick fragrances, There the tipsy willow branches twist. As the spark still burns inside you That did not have time to fade, -- Set fire! Life is just one moment, For death's a whole eon. Why do you stand there, unmoving, When all the world is singing? Calibrate the golden strings: The banquet celebrated by Spring. Boldly step to clanging goblets With flames, with songs, to visit At the joyful feast of blossoms, Love, dreams, sensuality. Without return, all will perish: What time takes, what people take, The heart's fire will extinguish, And the torso will grow cold. Your self you will want to retrieve, Like Faust, the days are gone... But know: the gods above are stingy, Above us -- deaf and far, withdrawn..." Mocking, weeping nightingales Beat the drums of songs in their chests: "Kiss, kiss her lips, kiss the lady -- There will be no youth again!" 1904 _________ Олександр Олесь. Чари ночі Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани… Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п’яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі… Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…» Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: «Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!» 1904