Б'ється в тісній печурці вогонь, На полінах смола, мов сльоза. І співає в землянці гармонь Про усмішку твою та очі. Про тебе шепотіли кущі У білих полях під Москвою, Я хочу, щоб іще чула ти, Як сумує мій голос живий. Зараз ти далеко, далеко, Поміж нами сніги та сніги... До тебе мені дійти нелегко, А до смерті – чотири кроки. Співай, гармоніка, звії на зло, Заплутане щастя ти клич. Мені в холодній землянці тепло Від твоєї незгасної любові. Мені в холодній землянці тепло Від твоєї незгасної любові.
