Соловейко у віконці

За садочком сонце сходить, соловейко там співав.
Не пускає мати дочки у садочок погулять. Не пускає мати дочки у садочок погулять. «Пусти мене, моя мамо, я хвилинку постою.
Соловейко там співає − я його послухаю.» Соловейко там співає − я його послухаю. «Не пущу я тебе, дочко, не поможе твоя річ. 
Одкривай собі віконце, слухай його усю ніч.» Одкривай собі віконце, слухай його усю ніч.» А як матінка заснула, спи, спокойний тобі сон.
Та й спустилась у віконце, озернулася кругом. Та й спустилась у віконце, озернулася кругом. А мій милий чорнобривий по садочку прохожав,
Як зачув мій голосочок, сам тихенько заспівав. Як зачув мій голосочок, сам тихенько заспівав. «Якщо вірно ти мене любиш, бросай мамоньку родну,
Та й поїдим в край дальокий, в чужу, дальню сторону!» Якщо вірно ти мене любиш, бросай мамоньку родну,
Та й поїдим в край дальокий, в чужу, дальню сторону «Прощай мамо, прощай тато, прощай мамонька родна,
Більш до тебе ни вернуся − тим щаслива буду я! Прощай мамо, прощай тато, прощай мамонька родна,
Більш до тебе ни вернуся − тим щаслива буду я!