Симоненко Василь - Я тобі галантно не вклонюся

Я тобі галантно не вклонюся Компліменту зроду не зліплю Тільки в очі ніжні задивлюся В них свою тривогу утоплю. Довго білі таємничі крила Обвивають маревОм видінь І стоїш ти, крихітна, і мила І прозора, мов ранкова тінь. І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч Довго серце тужить за тобою Довго сон мені не йде до віч. І палають, ніби стиглі вишні Владно підкоряючи собі Губи, неціловані і грішні Очі, божевільно голубі. Губи, неціловані і грішні Очі, божевільно голубі... Я тобі галантно не вклонюся...