Гімн богині Афіні і її птиці — cові (2 ver.)

Гимн богині Афіні і її птиці — Сові О, Афіно Паллада, світло розуму чистого, Народжена з думки, зі шолома — закон, Ти — спис, що не знає сліпого насильства, Ти — мудрість, що бачить і день, і нічний схил. Діва війни без шаленства і гніву, Ти вчиш перемагати не силою рук, А ясністю думки, порядком і мірою, Де кожен удар — це зважений рух. Поруч з тобою — сова нічна, Безшумне крило над тишею дум. Її очі — колодязі істини давньої, Вони бачать те, що приховує шум. В темряві світу вона не сліпа, Бо знання народжується в тиші. Сова — не страх, а спокійний суд, Що відділяє істинне від зайвого й нижчого. О, Афіно, наставнице міст і героїв, Захиснице законів, ремесел, наук, Навчи нас мислити перед ударом, І тримати свій розум, мов добре напружений лук. Хай цей гімн лунає крізь простір і час, Під зірками, де пам’ять жива: Слава Афіні, богині мудрості вічної, І сові — її знаку ясного розуму.