Лід і бетон

Ти дивишся вбік — і я вже не той Одне лиш слово — і втрачено спокій Я не хотів, та вийшло криво знов Між нами тиша, наче згасла любов Ти думаєш: “брехня”, а я — “втомився” Ти кажеш: “зник”, а я — “загубився” На кухні холод, на столі мій страх І кожен погляд — наче зайвий знак Почекай, не ріж так глибоко Я ж і сам тону, коли все так крихко Почекай, я поруч, не тікаю Тільки наші рани швидше виростають Не те слово, не той тон І між нами знову лід і бетон Не те слово, не той сон Ми кричим у тишу, та не в унісон Не те слово, не той шлях І любов тремтить у моїх руках Не те слово, не той знак Ми губимось в дрібницях знов і так Ти читаєш між рядків мій кожен день А я мовчу, бо боюсь твоїх тіней Ти пам’ятаєш все, що я забув І кожен спогад — як відкритий згусток лун Я мав прийти, та знову не прийшов Ти це зібрала в цілий шторм із “не зумів” Я ж не залізний, просто зламаний І під твоїм “де ти?” я зовсім втрачений Почекай, не роби з цього війну Я не ідеальний, але я не збрехну Почекай, дай мені один шанс Щоб розтягнути цей холод не на нас Не те слово, не той тон І між нами знову лід і бетон Не те слово, не той сон Ми кричим у тишу, та не в унісон Не те слово, не той шлях І любов тремтить у моїх руках Не те слово, не той знак Ми губимось в дрібницях знов і так Якби ми слухали хоч раз до кінця Без цих здогадів, без цього рубця Ти б побачила: я не проти нас Я просто гублюсь, коли темний час Не те слово, не той тон І між нами знову лід і бетон Не те слово, не той сон Ми кричим у тишу, та не в унісон Не те слово, не той шлях І любов тремтить у моїх руках Не те слово, не той знак Та я ще тримаюсь, хоч болить і так