
Хвилюють пальці струни, душа незна спок
[instrumentale interlude] Хвилюють пальці струни, душа незна спокОю, таке ще миле юне дівча поряд зі мною, всміхнулась, обернулась когось вона чекаає, а сонечко за обрій, за обрій і зникаає. дівча, дівча всміхнулось, у небо заглянула, і посмішка яскраво метеликом майнула, і так зачарувала, так серце полонила, гітари вигин, струни- мелодія любила... мелодія торкаає ту юність що вернулась, нехай нехай як спогад метеликом майнула, із юних губ злетіла мені вже не спіймати, ти не порань їй крила, ти не порань- літати.. мелодію літати, мелодію кохати, гітари вигин... струни, мене вже не впізнати, дівча зустріла долю у квітах потонула, вони були щасливі , вони усе забули... а я згадав минуле і серце сколихнулось, мені ще б закохатись, нічого не забулось, гітара плаче юнно, метеликом злітає мелодія чарівна, як посмішка, й зникаає... хвилюють пальці струни, вже вечір огортає, ліхтар, вогні яскраві все небо поглинають, стихають, гублять кроки юнак, дівча вродливе, мелодія кохання, гітара ніч примхлива.... ти не порань... відлуння , у ніч , у ніч злітає, стихають мої струни, хай серце спочиває... метеликом злетіла, на світло рання, рання, яка була щаслива, і перший квіт кохання летів в мої долоні і виростали крила, ох юність, наша юність, які були щасливі... [instrumentale interlude]

