«SILENT TABLE» (Мовчазний стіл)

Коли закінчиться війна — Не криком, не салютом гучним, А просто... стихне тишина, І люди знову стануть людьмИ. Ми виспимося. ......До дна, до снів, Щоб без сирен без вибухів й тривоги. Прокинемось — і серед днів Весна прийде, а не дороги. [Chorus] Згадаємо усіх ми.... поіменно. Хто був, як хліб, як кров, як світ. Хто не вернувся... Хто, напевно, Живе в нас — болем і без слів. Ми вип’ємо. Без промов і пісень. Ковток — між нами та й тими, Хто мовчки тримає цей день Зі зворотного боку зими. А потім знову — тиша й спокій. І погляд, що, як каяття, До тих, хто не прийшов з дороги, А став частиною життя. [Chorus] Згадаємо усіх ми.... поіменно. Хто був, як хліб, як кров, як світ. Хто не вернувся... Хто, напевно, Живе в нас — болем і без слів. І діти виростуть — спитають: "За що була та вся біда?" Ми скажем: "Світанки не чекАють — Просто живіть. Йдіть до мИра ....до добра." Коли закінчиться війна — Обіймемось. Без зайвих слів. І за столом — мов тишина… Але всі будуть тут і Навіть ті...... хто не зумів. ..........Коли закінчиться війна