[Verse 1] Я йду крізь ранок, мов крізь мокрий дим, На плитці двору лишився мій слід один. У кожнім вікні — чиєсь чуже життя, А я шукаю сенс, немов своє ім'я. У мене в кишені втома і квиток, І кожен крок питає: "Де твій поріг?" Мати мовчить, та в погляді вогонь, Каже: "Живи, сину, навіть коли темно." [Pre-Chorus] І я стою між "треба" і "хочу", Між дати й забрати, між болем і ночі. Якщо є відповідь — дай її мені, Бо я вже вчився жити на самоті. [Chorus] Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб нести свій хрест і не зійти з пут. Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб любити цей світ, хоч він інколи бруд. [Verse 2] Батько казав: "Не гнись під чужий страх", Та сам носив втому в потрісканих руках. Друзі розбіглись, як вода в піску, Кожен шукав свій дім у чужім краю. Я бачив, як гроші міняють голос, Як гордість кусає, як голодний пес. Та серце не купить ані вітром, ані тлом, Бо сенс не в блиску — він росте крізь бетон. [Pre-Chorus] І я стою між "треба" і "хочу", Між дати й забрати, між болем і ночі. Якщо є відповідь — дай її мені, Бо я вже вчився жити на самоті. [Chorus] Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб нести свій хрест і не зійти з пут. Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб любити цей світ, хоч він інколи бруд. [Bridge] Може, сенс — не знайти, а йти, Не зламати душу об чужі ножі. Може, сенс — це рука в руці, І чужий біль, що стає своїм. [Chorus] Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб нести свій хрест і не зійти з пут. Для чого я тут? Для чого я тут? Щоб любити цей світ, хоч він інколи бруд.
