[Intro – Fingerpicked Acoustic Guitar] [Verse 1] У маленькій хаті край дороги Жінка колихала немовля. Не було ні золота, ні змоги Вберегти від кривди це дитя. Мотря тихо співала над сином, Закривала серцем від біди. Та село за кожним перелазом Шепотіло: «Чий він? І звідки?» [Verse 2] Називали хлопця байстрюком, Не питали, чи болить дитині. Він ховав образу під рядном, А вона росла в його душині. Тільки баба Оришка вечорами Говорила лагідно йому: «Не суди весь світ чужими словами, Не впускай у серце темноту». [Chorus] Мотрин син, Мотрин син, Ти ж не винен, що світ такий. Ти прийшов у цей світ один, Але жити тобі між людьми. Мотрин син, Мотрин син, Не роби зі свого болю ніж. Там, де кривда стоїть між хатами, Ти любові дорогу знайди. [Verse 3] Він із Грицьком череду випасав, Слухав діда Уласа в степу. Про багатих і бідних питав, Про неправду людську і журбу. А коли не стало баби Оришки, Наче світ без тепла занімів. Не лишилося доброї усмішки, Що гасила вогонь його гнівів. [Chorus] Мотрин син, Мотрин син, Ти ж не винен, що світ такий. Ти прийшов у цей світ один, Але жити тобі між людьми. [Bridge – Solo Cello] Мотря плаче — ніхто не побачить, Мотря в полі працює сама. Хто дитя від людського відучить, Той навряд чи навчить його добра. [Final Chorus] Мотрин син, Мотрин син, Ти ще можеш інакше прожить. Не дозволяй чужій кривді Твоє серце навіки спалить. [Outro] За вікном пролітають літа. Хлопчик виріс. А кривда — не вмерла.
0/500