Ой що ж то за шум Учинився, Що комарик та й на мусі Оженився! Що комарик та й на мусі Оженився! Та взяв собі жінку Невеличку, Що не вміє шити-прясти Чоловічку. Що не вміє шити-прясти Чоловічку. Що не вміє шити-прясти, Ні варити. Що не вміє з комариком Добре жити. Що не вміє з комариком Добре жити. Полетів же комар У садочок, Та й сів наш комарик На дубочок. Та й сів наш комарик На дубочок. Ой сів же комар На дубочку, Звісив свої ніженьки По листочку. Звісив свої ніженьки По листочку. Де взялася Шура-бура, Вона ж того комарика З дуба здула. Вона ж того комарика З дуба здула. Ой упав же комар На помості, Потрощив-поломив Ребра й кості. Потрощив-поломив Ребра й кості. Прилетіла його муха Жалкувати: "Ой де ж тебе, комарику, Поховати?" "Ой де ж тебе, комарику, Поховати?" "Поховай ти мене В полі, мила, Та й насип мені, мила, Могилу! Та й насип мені, мила, Могилу! Туди будуть наші хлопці Збиратись, З комаревої могили Чудуватись: З комаревої могили Чудуватись: "Ой що ж то лежить За покойник? Ой чи цар, чи гетьман, Чи полковник? Ой чи цар, чи гетьман, Чи полковник? І не цар, не гетьман, Не полковник, А то ж мухи-зеленухи Полюбовник!" А то ж мухи-зеленухи Полюбовник!"
