ВЧУСЯ БУТИ ТОБОЮ [Intro — whispered, composed] Будь розсудливим. Ти лише робиш це гіршим, коли опираєшся. [Verse 1 — low, measured baritone] Я вчуся бути тобою, коли кімната мовчить— твій стриманий сміх, і воля, що ледь тремтить. Я вивчаю паузу перед кожною брехнею. Я стираю відчай із країв твоїх очей. Я плекаю твій голос. Випрямляю твій стан. Твої жести певніші, коли я керую сам. Ти ворушишся в тиші. Ти здригаєшся від слів. Опануй себе. Мені потрібен спокій. [Pre-Chorus — tension tightening] Я тримаю тіло теплим. Я вирівнюю твій подих. Ти володів ним недбало. Я просто роблю це краще. [Chorus — cold, wide, memorable] Я вчуся бути тобою, доки ти не зникнеш. Я вчуся бути тобою, доки чують лиш мене. Лежи тихо. Не руш. Дай мені скінчити як слід. Я вчуся бути тобою— і тебе вже не кличуть. [Verse 2 — sensual, indulgent] Я вийшов у твоїм обличчі. Мені пасував цей ранок. Вони слухали довше. Тебе — ніколи. Бачиш? Я взяв те, чого ти боявся. Лишив вино на язиці. Твої вуста значно кращі, коли служать лиш мені. Я набрав води по вінця. Лишився, доки стигла. Є тиха розкіш у тому, щоб носити підкорене тіло. Я вибрав довшу дорогу, щоб твої ноги корились. Ти здригнувся від дотику. Це тільки прикрасило сцену. [Pre-Chorus — faintly amused] Я тримаю серце рівно. Я тримаю спину прямо. Ти завжди плутав терпіння з дозволом на втечу. [Chorus] Я вчуся бути тобою, доки ти не зникнеш. Я вчуся бути тобою, доки чують лиш мене. Лежи тихо. Не руш. Дай мені скінчити як слід. Я вчуся бути тобою— і тебе вже не кличуть. [Bridge — instruments recede, voice intimate] Твоє ім’я важить більше, коли мовиться упевнено. Твоє життя розквітло під належним керівництвом. Твій одяг сидить інакше. Навіть дзеркало схвалює. Ти плачеш десь за очима. Це додає їм глибини. Той, кого любиш, спить тихо з моєю рукою на стані. Ти відсахуєшся, коли мене цілують. Зізнаюся— це додає особливого смаку. Ти думав, я прийшов голодним, чимось грубим і бездумним. Ні. Я розглянув тебе уважно. Я вирішив, що варто зберегти. [Spoken Break — courteous, patronizing] Можеш і далі дивитися. Я не став би позбавляти тебе всіх дрібних привілеїв. [Verse 3 — quiet revelation] Кажуть, я слухаю краще. Питають, що мене змінило. Хвалять мою вдачу, впевненість і грацію. Я приймаю їхню похвалу зі скромністю й тактом. Було б нечемно згадати, що ти вже не повернешся. Ти пропустив перший ранок. Ніхто не занепокоївся. Ти пропустив три вечори. Тоді я вже вивчив тебе. Будь розсудливим. Вони щасливіші. Чому це так тебе ранить? [Final Chorus — controlled, merciless] Я не вчуся бути тобою вже кілька довгих тижнів. Я зберіг лише цю фразу— вона тебе заспокоює. Лежи тихо. Не руш. Тут уже нема що доводити. Вони не знали тебе всередині. Вони впізнають лише те, що рухається. [Outro — close whisper, satisfied] Я залишив усе корисне. Решта стала невиразною. Твої спогади стихають. Моя влада стає певною. Ти більше не оригінал. Ти лише те, що залишилось. Будь розсудливим. Тепер ти тут гість. А я привласнив твоє ім’я.
0/500