[Intro] (Deep cinematic bass hit, ticking clock sound, haunting cello melody) [Verse 1] Любов, кохання чи спокуса Полюють мозок, але мусиш Збагнути саме, на що здатний Собою бути чи зламатись Без «преференцій» та причини... [Pre-Chorus] Вони ламають волелюбних, Стійких, шалених, самостійних Беруть в «полон» несамовито... Брутально... болісно... і спритно. [Chorus] (Music swells, heavy orchestral hits) Хвороба це, чи якийсь вірус? Хіба у це ніхто не вірить! Коли ж є серце і душа Варто пізнати й почуття ... Любов — це прагматична річ! [Verse 2] В коханні статус особливий: Шляхетність, відданість, правдивість. Страждання та безмежна милість... Трива по-різному на жаль, Кого й на скільки вистача... [Bridge] (Extreme tension, rhythmic electronic pulsing) Стан особливий у спокуси — Не знаєш, де тебе укусить! Діє зненацька ця отрута, Заразна, болісна й укрита... І слина котиться у тих, хто на колінах... Перед нею! [Crescendo] (Powerful orchestral and electronic explosion) [Outro] (Music drops to a whisper, cold and clean) Найкраще все життя кохати. І без шаленства щось любити. А ось спокусу... оминати. Щоб все життя... не жалкувати. [Fade out] [End]