Стояли на полі козаки, мов герої, І кохання їхнє жило між битвами. За волю, за край, за рідну землю, За очі коханої вони боролись. Вітер розносив їхні кличі й пісні, І серце билося сильно від надії. Любов і боротьба — два крила одного польоту, Що не скориться ні смерті, ні часу.