Не все в житті буває випадковим, Не випадково зустрічаємо людей. Яких ми відчуваємо душею, До кого серце рветься із грудей. Таких як ти, я більше не зустріну, Такі приходять раз за все життя. Ніколи не знайти таким заміну.. Та доля, виявляється така крихка… Таких як я, також не забувають, Буває, що шукають все життя. Але чомусь так просто відпускають, Хоча клянуться в щирих почуттях … Таких, як ми були, уже не повернути, Як не спинити потяг, що пішов. І ті роки нам, вже ніколи не забути, Та не відчути трепет серця знов.... Ми будемо лиш в спогадах блукати, Один до одного приходити у сни… Лиш втративши, ми можем цінувати, Людей, які нам небом подаровані були… Таких як ти, я більше не зустріну, Такі приходять раз за все життя. Ніколи не знайти таким заміну.. Та доля, виявляється така крихка. Таких як я, також не забувають, Буває, що шукають все життя. Але чомусь так просто відпускають, Хоча клянуться в щирих почуттях …
