Вірші не для закоханих

Карнавал в синьому місті не запрошено жодного Арлєкіна жодної Коломбіни самі тільки печальні П’єро ходять туди і сюди на позір такі печальні такі тихі ніякого співу жодних тупих жартів тільки плескіт весел і ледь чутна інструментальна музика капітан каравели кидає в море перстеник вінчається з морем матроси п’ють чай і переповідають один одному (тихо-тихесенько) історії про дивовижні подорожі в незвідані краї за межами здорового глузду повний місяць відбивається у воді невиразні тіні зникають у провулку золоті метелики виникають ніби нізвідки деякі вірші не призначені для закоханих певні дива відкриваються лише сумним і самотнім на синьому карнавалі в синьому-синьому місті немає потреби носити маску прикидатись веселим