Муза (Rap version)

День скінчився, ніч настала ДушА віршів зажадАла ВирішАю я не спати Щоб побільше написати Сиджу на дивані, вірши рыфмУю Риму підбираю до слова тУя А в голову лізе сумА та тюрмА умом розумію - натхнення нема Тоді я займаю зручною позу Щоби прийняти допінга дозу Одягнутий у білу поетичну блузу Так я намагаюся викликати музу У повітрі роздалОся тихе шипіння І з'являється в кімнаті дивне створіння Роздивляюсь я у тиші тую дивну марфу А вона в руках тримає невеличку арфу Сірі очі, На підборах, має дОвгі коси При погляді на неї зникають всі вопросы Вдягнута у сУкню з вирізом до пуза У такому вигляді ходить тільки муза Треба привітатись, кажу тьоті здрасьтє А Вона відповідає: паталок пакрасьтє Я тобі принесла козирного тУза Бачиш, я твоя персональна муза Давай, розповідай, що в тебе та як? З написанням віршів трапився стояк? Можу я надати тобі творче натхнення На крайняк маю пЕчиво та банку варення По очах бачу, що тобі такому крОткому Вже дуже скоро захочеться солОдкого Думаєш про тую, чи Мазая та зАєк Звідки ж ти взявся такий поет-прозаїк Разом їли пЕчиво та варення з чаєм За цікавой бэсіідой ми час не помічаєм Врешті решт пішли гуляти, весело тусЫлы А під ранок ще разок з нею покурили Ніч пройшла, настав вже ранок Ми в мак дональдс на сніданок Гамбургери з'їли та кави попили У вікно світить проміння світила Ми одне про одного думку склали гарну Нехай з віршами гальма, час не втратив марно Я завів нове знайомство приємне Бо муза у поЭта - штука невід'ємна В рамках пошуку натхнення, почитав їй вірши Щоби вразить обирав кращі, а не гірши Ладно, добре, каже муза, полечу я спати Але тобі, поет-прозаїк, краще не писати Знов шипіння, якийсь дим і немає музи Десь в портАлі вона зникла наче шар у лузі Я пишу цього вірша під впливом дивной ночі Бо тримати це у собі нема ніякой мОчі