Song Cover Image

Ми сіра глина спалених осель

Ми сіра глина спалених осель, ми чорний попіл знищеного світу. Куди тікати нам і де подітись від того, що любили над усе? Нема страху, і сліз уже катма. Голодні пси над хатнищами скімлять, і ми вросли в цю землю аж по тім’я, так глибоко, що далі вже пітьма… Але зима, як біль жахний, мине. Прийде весна – сподівана і вільна! – і заспіває нам пісень весільних, і тих, кого чекали, поверне.