Танець з тишею (О. Мачула)

Несамовита і холодна тиша листає сторінки всього життя. Вона черговий розділ тихо пише під музику мого серцебиття. Перегортає нескінченні ночі, похмуро зазирає у вікно. Її байдужі очі не пророчать мені нічого доброго давно. За вже немолодечі міцно плечі тримає сивочола танцівниця – моя коханка, вірна порожнеча, безмовна, невгамовна чарівниця. Відверто подивлюся їй у вічі, неволею не налякати бранця, одіну фрак і запалю всі свічі, та запрошу спокусницю до танцю. У мене усього було удосталь: любові, щастя, радощів, тривоги… Але за спокій – передчасні тости, іще ми не дістались епілогу!