Гімн богині Гекаті та її птахові — Ворону (1 ver.)

О, Гекато Трилика, володарко меж, Пані перехресть, ключів і тіней, Ти стоїш там, де шляхи розходяться, І кожен вибір шепоче твоє ім’я. Ти йдеш між світом живих і мертвих, Світло смолоскипів — твій вічний знак. Не день і не ніч — твій істинний дім, А мить, де стирається «так» і «ніяк». Поруч з тобою — ворон чорнокрилий, Вісник глибин і забутих слів. Його голос — як спомин землі під ногами, Як відлуння імен, що ніхто не зберіг. Він бачить шлях там, де світло гасне, Він знає таємницю кісток і коріння. В його крилі — знак завершення кола, В його оці — мовчазне прозріння. О, Гекато, бережи пороги й брами, Навчи нас чути ніч без страху й втеч. Дай силу йти, коли світ мовчить, І ключ, що відчиняє не двері — а межі. Хай цей гімн лунає в годину без часу, Під місяцем чорним, у подиху мли. Слава Гекаті — володарці тіней, І ворону — її нічному крилу.