Має кри́лами Весна Запашна́, Ли́не вся в прозо́рих ша́тах, У серпа́нках і блава́тах... Сяє у́сміхом прима́р З-поза хмар, Попеля́стих, пелеха́тих. Ось вона вже крізь блаки́ть Майори́ть, Довгожда́на, нездола́нна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Го́ри, гай, луги́, поля́ — Вся земля́ Їй виспі́вує: "Осанна!" А вона, як мрія сну Чарівна́, Сяє вро́дою свято́ю, Неземно́ю чистото́ю, Сміючи́сь на пелюстка́х, На квітка́х Промени́стою росо́ю. Ось вона вже крізь блаки́ть Майори́ть, Довгождана, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Го́ри, гай, луги́, поля́ — Вся земля́ Їй виспівує: "Осанна!" І уже в душі мої́й В сяйві мрій В'ються хме́лем арабе́ски, Миготя́ть каме́ї, фре́ски, Гомоня́ть-бриня́ть пісні́ Голосні́ І спліта́ються в гроте́ски. Ось вона вже крізь блаки́ть Майори́ть, Довгождана, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Го́ри, гай, луги́, поля́ — Вся земля Їй виспівує: "Осанна!"
