@verse Туманні вулиці, туманна свідомість, Йду на трамвай на зупинку натомість. З роботи уста́лий, втомлені очі, Не розбира́ю силуе́ти по но́чі. Раз — і я вже стою з цига́ркою у роті, Трамвай все не їде, дрижаки́ беруть. І в цей момент, на супермінорній ноті, Підлетів білий джип — (female voice) хло́пець салют! --- @verse Машина зупинилась, опущені вікна, Всередині сидить четверо по́друг. Я зчитав хижий погляд — це серйозна мілфа, Але, мазафака, де мій кращий друг? Я наче не ейджист, але краще молодше, Менше давитимуть досвіду товщі. Та не стояти ж на холодній зупинці, Коли тебе кличуть у тепло приємні киці. --- @verse Звісно, я сів з ними, поїхали в місто — Що ж робити, коли холода́. Нас вже чекали бармени й баристи, Я все намагався дозвонитись до свого кента́. --- @chorus Мілфа для друга — це вам не жарти, Це історія у́спіху найкра́щих люде́й. Не дякуєм богу — дякуєм фарту, Що знайшла вона батька для своїх дітей. Так нехай він молод, не вистачає досвіду, Але справжнє кохання — це вам не гра. Вона все покаже, поводить по світу, Вона гаряча, вона — це жара! --- @verse Мене закрутили в коктейлях і танцях, Закрили увагою жіночий круг. І тільки одна була схожа на бранця — Її з суму витяг приїхавший друг. Вогонь, світло музики осяювало лиця, Ця ніч стала стартом для цих двох. Він гордий вовк, а вона справжня киця, Був зроблений вірний, правильний крок. --- @verse Собі не забрав — для друга не шкода, Для мене ця ніч — лише момент. Далі я сам, хоч холодна погода, Але разом будуть мілфа і мій кент. --- @outro (повільно, гітарний фінал, легкий відгомін вокалу) > “Мілфа для друга — то не просто байка. Десь на зупинці, під нічний трамвай — народжується історія, проста й людська́. Робочий Біт — за любов, не за край.”
